Виховнийзахід Вишивана  моя Україна

З  досвіду  роботи  вчителя української  мови

Анисівської ЗОШ  І-ІІІ ст.Чистякової  Л.В.

2012 н.р.

Звучить вітальна мелодія

1учень

Добрий день, всім, хто тут зібравсянині,

Добрий день, всім, хтослухає тут нас.

Добрий день, нашійславнійУкраїні!

Шановнігості школа Кам’янськавітає Вас

2учень

Щастя, здоров’я, вам добрії люди

Хліб Вам і сіль Вам наші – земляки.

 Миру і злагодивсім Вам бажаєм

Радості й щастяусімнавіки!

3учень

 У рідномукраї і серцеспіває

Лелекиздалека нам весну несуть.

 У рідномукраї і небо безкрає

 Потоки, потоки, мов струни течуть.

(пісня "Це моя Земля")

4учень

 Тут кожна травинка і кожнарослинка

Вигойдуютьмрії на теплихвітрах.

Підвікнамимальви, в траві материнка

Оспівують щедро в піснях.

5учень

 І я припадаю донеївустами

 І серце вбираю, мовспраглий води,

 Без рідноїмови, без батька, без мами,

Збідніє,зблідніє земля назавжди.

(пісня "Мої батьки")

6учень

 У нас сьогодніначевечорниці,

Милують око диво рушники.

Дівочийспівлунає у світлиці

 Як добре, що є звичаїтакі.

Танець

7учень

 Хай лине вітеркрізь лани і гори

 Хай принесенашіпалкі слова

Прийміть наш спів, сердечніпобажання

Приймітьуклін для щастя і добра.

Пісня "Цей край"

Ведуча: Добрезбиратися разом, співати про Україну – неньку, розмовляти. Дізнатисябільше про традиції, обряди, культуру та історію – ми завждираді.

Ведуча: Одному з українськихсимволів – вишивціприсвячененаше свято. Щирозапрошуємо Вас полинути в прекраснийсвітнародноївишивки, ознайомитися з історієюцього виду мистецтва, основними видами вишитихвиробів, їхнімпризначенням.

Ведуча: Народнемистецтво, яке передавалосяізпокоління в поколіннястоліттями, завждибуло і є ґрунтом для спілкування людей, джереломпізнанняісторії, культури далекого минулого.

Ведуча:З далекого минулогоприйшло до нас і рукоділля  - рук – діло – в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво.  Виникловоно з любові до рідноїземлі і батьківськоїоселі.

 Про вишивкузгадується уБіблії і Ілліаді - Гомера. Нею, за свідчення Геродота, бувприкрашенийодягскіфів. Арабськиймандрівник Х століття у своїхрозповідяхсвідчить, щоруситеж носили вишитийодяг.

Танець

Ведуча: Тож нехай хвилинипроведенні з найдавнішим видом українського народу мистецтва – вишивкоюбудутьприємними для всіх Вас.

Ведуча: Вишиваннямспоконвікузаймалисяжінки. Цечудоворобила прекрасна Олена – винуватицяТроянськоївійни. Дар вишивання Греки пов’язували з ім’яммудроїбогиніАфіни.

Ведуча: У часиКиївськоїРусімистецтвохудожньоївишивкидужевисокоцінувалася. Сестра Володимира Мономаха Анна Янка організувала в КиєвівАндріївськомумонастирі школу, де молодідівчатавчилисявишивати золотим і сріблом.

Ведуча: Майжекожна область, коженрегіон часто і окремі села, відматері до дочки передавалисвоїузори. Тому за кольором , орнаментом вишивкизавждиможнавизначитимісцеїївиготовлення.

Здебільшого в Україніпереважаливишивкичервоними та чорними нитками. Вишиваннямзаймалисякожнувільнухвилину, на вечорницях і вдосвітках, довгимиосінньо-зимовимивечорами.

(Пісня "Вишиванка")

Вічнапіснябарв і кольорів

Неповторнамузиканатхнення

Шепіт трав і шепітяворів

І дзвінкітурботисьогодення

Хрестикомпокладено в рядки

Поспліталось, блиснуловеселкою

Ніжністьматеринської руки

Пісніщевесільної, веселої

Дух народу в колірзаплете

Проросте і піснею і цвітом

А над світом, гляньте, а над світом

Українськавишивкацвіте.

Ведучий:

Український рушник …..

Ознакоюохайності, працьовитості

Кожноїгосподині є прибрана хата і вишиті рушники.

 А тому в Українінемаєжодноїоселі, де б не полум’яніли рушники.

Ведуча: А скількинароднихприказок про український рушник. "Хата без рушника – родина без дітей". "Рушник на кілочку – хата у віночку", "Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей зустрічати".

Ведуча:Готуючисьвийтизаміж, кожнадівчинавишивалачималорушників: Сватам, щобзв’язали в церкві руки молодим, рушники на які клали весільнікалачі. Висіли рушники і над головами молодих, прикрашаючиобрази. І в останню путь тежготували рушники.

Пісня "Рушничок"

Ведуча: Рушниками прикрашаютьікони в церкві. Перев’язувалихрести, що стояли на перехрестяхдоріг і битих шляхах.Їх не можнабуломінятипоки вони самі не впадутьвіднегоди.

Ведуча: Споконвікуукраїнці свято шанувалиодяг а особливо вишиту сорочку. Нашіпращуривірили, що вона захищаєлюдину не лишевіднегоди, і й відворожих сил.   Вважалося, що сорочка яка прилягає до тіла є провідникоммагічноїсили і водночас – цеоберіг. Вважали, що сорочка мала магічну силу

(Звучитьпісня "Мамина сорочка")

Ведуча:Здавна наше село Кам’янкатеж славилась чудовимивишивками. Особливо старанновишивали рушники, якимиприкрашалиоселі. Не буложодноїхати на Березнівщині, котру б вони не прикрашали.

Ведуча: Хочби яке убогежиття не судилося господарям, а все ж усюди рушники палахкотілибагатствомкольорів, булисвоєрідноювізиткоюоселівишитих речей.

Ведуча: Вони вічні. Свідченнямцього є наша шкільнавиставка «Бабусина світлиця» та виставкахліба

Ведуча: Ми могли б щедужебагато і довгорозповідати про цейпрекраснийвитвірмистецтва – вишивку, але наше свято наближається до завершення. Ми щировдячні Вам за те, щовисьогодніприсутні тут разом з нами у ціхвилинирадості і щастя.

Приїжджайте до нас у село

Завітайте до нашої школ

Будем радізустріти ми Вас

Не забудьте цюзустрічніколи.

Звучитьпісня "Україна"

2012 р.